Романівська селищна рада
Житомирська область, Житомирський район

 ПРОКАЗА: ЗАБУТА,  АЛЕ  ІСНУЮЧА ХВОРОБА

Дата: 30.01.2023 15:55
Кількість переглядів: 779

 

30 січня відзначається Всесвітній день допомоги хворим на проказу.  Він  був заснований ООН у 1953 році на честь всіх небайдужих до цієї проблеми людей, які присвятили своє життя боротьбі з проказою.

Цифри і факти

Проказа (лепра; інші назви – фінікійська хвороба, скорботна хвороба, лінива смерть, хвороба Святого Лазаря) – одне з найдавніших інфекційних захворювань, що було відомо людству задовго до початку нашої ери.

Нині у світі налічують близько 15 мільйонів  хворих на лепру – переважно серед найбідніших прошарків населення країн Африки (Танзанія, Мадагаскар, Мозамбік), Азії (Індія, Бірма, Непал) та Південної Америки (Бразилія). В економічно розвинених країнах реєструють лише поодинокі її випадки.

На пострадянському просторі окремі осередки лепри збереглися у країнах Середньої Азії, у гирлах Волги, Дону, на Кавказі, в Прибалтиці та на Далекому Сході. В Україні також реєструють одиничні випадки захворювання на лепру, всі хворі отримують лікування у спеціалізованому медичному закладі – лепрозорії на території Одеської області.

У 2000 році вдалося ліквідувати хворобу як проблему громадського здоров’я,  її поширеність скоротилася до показника менше 1 випадку на 10 000 людей. В усьому світі скорочується кількість випадків захворювання на лепрою. У 2020 році було зареєстровано близько 130 000 нових випадків, близько 73% з них сталися в Індії, Бразилії та Індонезії.

Збудником лепри є мікобактерія лепри (паличка Хансена), яка є внутрішньоклітинним  паразитом, не утворює спор, не росте на живильних середовищах, не утворює токсинів. Є стійкою у навколишньому середовищі, у трупах хворих зберігається багато років. Мікобактерія лепри є спирто- та кислотостійкою, в 40% формаліні при кімнатній температурі зберігає свої властивості 10-12 і більше років.

Джерелом інфекції є хвора на лепру людина. Основними шляхами інфікування лепрою є  повітряно-крапельний (через слиз) та контактний (при проникненні через ушкоджену шкіру й слизові оболонки виділень з лепром на шкірі і на слизових оболонках, що розпадаються). Можливими шляхами зараження також є: аліментарний, трансмісивний (через укуси комах), зрідка – трансплацентарний. За даними досліджень встановлено, що збудник лепри може знаходитися у молоці матері, в крові, сечі, калі, спермі. Особливо небезпечними є хворі з латентною формою лепри.

Зараження проказою найбільш імовірне внаслідок тривалого й досить тісного побутового контакту. Збудник передається від хворої людини до здорової найчастіше з виділеннями з носа (під час кашлю, чхання), а також контактним способом. Зі 100 осіб лише в трьох розвиваються якісь ознаки, тобто хвороба не має великої заразності. Здорові люди, як правило, піддаються ризику лише в тому разі, коли в них порушено імунний статус.

Інкубаційний період хвороби триває близько 5 років. У деяких випадках симптоми можуть розвинутися впродовж  одного року, а в інших — до 20 років.

Симптоми  і наслідки прокази

За всіх форм лепри на ранній стадії з’являються шкірні зміни. Травми і вторинні інфекції призводять до деформації кисті, втрати пальців і дистальних відділів кінцівок, можуть розвиватися сліпота, амілоїдоз. Хворі, які не отримали специфічне лікування, стають людьми з інвалідністю.

Ускладнення хвороби:

втрата чутливості або параліч нервів;

ущільнення тканин шкіри і поява різних горбів, випадання волосся, потовщення і збільшення в області вух, деформація вигляду;

деформація або западання спинки носа;

відмирання тканини або навіть втрата частин тіла;

атрофія м'язів, найчастіше в області кисті;

запалення рогівки ока, що приводить до сліпоти;

ураження лицьових нервів;

обмежений рух суглобів;

у чоловіків -  ураження яєчок і подальше безпліддя, імпотенція.

Профілактика прокази

Оскільки проказа не дуже заразна – ризик її поширення низький. Заразною є лише невиліковна форма прокази, але навіть тоді інфекція поширюється не активно. Однак за домашніми контактами (особливо дітьми) пацієнтів з проказою слід спостерігати - на предмет розвитку симптомів і ознак хвороби. Після початку лікування проказа більше не поширюється.

 Найкращим засобом запобігання є уникнення контакту з біологічними рідинами та висипами  інфікованих людей.

 

 Відділ комунікації, організаційної та  інформаційно-роз’яснювальної роботи  ДУ «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб  МОЗ України».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь